DOI: 10.32702/2307-2105-2021.7.8
УДК: 338.22.021.4: 339.96
JEL: E6, O1, O2, L51, L52, L53
Н. В. Резнікова, В. Г. Панченко, О. А. Іващенко
ВПЛИВ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ РІДКОЗЕМЕЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ НА ЕКОНОМІЧНУ ТА ЕНЕРГЕТИЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВ: ПЕРСПЕКТИВИ ІНСТИТУЦІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕСУРСНОГО ПРОТИСТОЯННЯ Й ІННОВАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОЇ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ
Анотація
Мета статті полягає в ідентифікації каналів впливу кон’юнктури ринку рідкоземельних елементів на економічну та енергетичну безпеку держав. В статті окреслено перспективи інституційного регулювання ресурсного протистояння й інноваційно-технологічного потенціалу конкурентоспроможної зеленої економіки. Встановлено, що природні ресурси можуть сприяти прогресу в розвитку залежно від набору ключових характеристик держави: здатності продукувати доходи; ступеня ефективності управління державними фінансами; спроможності забезпечити ефективну бюрократію. Зазначене, в свою чергу, залежить від системи стимулів і поведінки еліт, а також від типу політичних інститутів, які створила країна. При цьому вплив ресурсних багатств на добробут може різниться не лише у розрізі держав, але і всередині них: багаті на природні ресурси країни, навіть досягаючи певних успіхів у розвитку, перетворюються на багаті країни з бідним народом. Врахування історико-теоретичних аспектів побудови сучасних світогосподарських зв’язків уможливили висвітлення контроверсійного впливу останніх на економічний розвиток як країн їхнього базування, так і решти світу. Відзначено, що головними позивачами у справах про «ресурсний націоналізм», який є різновидом економічного націоналізму є іноземні інвестори або країни-споживачі ресурсів, а не представники громадянського суспільства багатої ресурсами країни. Ресурсна приватизація асоціюється із втратою контролю над національними ресурсами, а ресурсний націоналізм передбачає відновлення контролю над останніми. Як і приватизація ресурсів, ресурсний націоналізм часто асоціюється із звинуваченнями у нечесній грі. Хоча в даному випадку центральною проблемою є те, що уряди країн з багатими природними ресурсами намагаються самостійно ними управляти, або ставлять національні інтереси вище усталених норм практики ведення бізнесу з інвесторами в лібералізованій світовій економіці.
Огляд ринку рідкоземельних елементів дозволив встановити залежність ключових технологічних гравців від нормативної політики Китаю у сфері регулювання стратегічної сировини. Визначено вплив рідкоземельних елементів на прогрес в досягненні сталого розвитку через канал технологічних інновацій. Встановлено, що більш жорстке екологічне регулювання формує запит на розробки альтернативних природним елементів та матеріалів, частка яких у виробництві технологій, що сприяють досягненню кліматичної нейтральності, є детермінуючою. Продемонстровано, що перенесення виробництва за межі Китаю в рамках програм з так званої реіндустріалізації розвинених країн або решорингу значно ускладнюється або навіть унеможливлюється через впровадження відповідних регуляторних норм (зокрема, експортних квот). При цьому вплив екологічного регулювання відчують і китайські компанії, адже підвищення екологічних стандартів стимулюватиме китайських виробників активно впроваджувати нові технологічні рішення для зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, що впливатиме на ціну кінцевих товарів. Вирішальними стають способи інтерпретації урядами провідних країн і міжнародних організацій, що просувають ідеї сталого розвитку, китайської політики екологічного регулювання. Адже способи тиску на Китай, який використовує ті ж самі гасла кліматичної нейтральності, обмежуватиме набір звинувачень та тиску на його адресу, що засвідчує активне використання механізмів нормативної регуляторної конкуренції на сучасні світогосподарські зв’язки.
Ключові слова: економічна безпека; енергетична безпека; ресурсний націоналізм; рідкоземельні елементи; зелена економіка; інноваційно-технологічний потенціал конкурентоспроможності; сталий розвиток.
Література
1. Aragón F. M., Chuhan-Pole P., Land B. C. The Local Economic Impacts of Resource Abundance: What Have We Learned? URL: https://doi.org/10.1596/1813-9450-7263
2. Goderis B., Malone S. W. Natural Resource Booms and Inequality: Theory and Evidence. Scandinavian Journal of Economics. 2011. Vol. 113 (2). P. 388–417.
3. Farzanegan M. R., Krieger T. Oil Booms and Inequality in Iran’. Review of Development Economics. 2019. Vol. 23 (2). P. 830–859.
4. Gallego J., Maldonado S., Trujillo L. From Curse to Blessing? Institutional Reform and Resource Booms in Colombia. Journal of Economic Behavior & Organization. 2020. Vol. 178. P. 174–193.
5. Brunnschweiler C. N. Cursing the Blessings? Natural Resource Abundance, Institutions, and Economic Growth. World Development. 2008. Vol. 36 (3). P. 399–419.
6. Isham J., Woolcock M., Pritchett L., Busby G. The Varieties of Resource Experience: Natural Resource Export Structures and the Political Economy of Economic Growth. The World Bank Economic Review. 2005. Vol. 19 (2). P. 141–174.
7. Gylfason T., Zoega G. Inequality and Economic Growth: Do Natural Resources Matter? 2003. URL: https://www.researchgate.net/publication/4811896_Inequality_and_Economic_Growth_Do_Natural_Resources_Matter
8. Fum R. M., Hodler R. Natural Resources and Income Inequality: The Role of Ethnic Divisions. Economics Letters. 2010. Vol. 107 (3). P. 360–363.
9. Панченко В. Г., Резнікова Н. В. Політика економічного націоналізму: від витоків до нових варіацій економічного патріотизму. Економіка і держава. 2017. № 8. С. 4–8.
10. Резнікова Н. В., Панченко В. Г. Методологічні засади економічного націоналізму. Економіка і держава. 2017. № 7. С. 4–8.
11. Reznikova N., Bulatova O., Panchenko V. The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism. Baltic Journal of Economic Studies. 2018. Vol. 4 (4). P. 51–59.
12. Панченко В. Г., Резнікова Н. В. Неопротекціонізм як інструмент усунення внутрішньої суперечності лібералізму. Ефективна економіка. 2016. № 1. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781
13. Панченко В. Г. Форми прояву неопротекціонізму в політиці економічного патріотизму: аналіз сучасного досвіду розвинених країн у стимулюванні економічного зростання. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 4. С. 27–32.
14. Панченко В. Г. Економічний патріотизм в політиці США та ЄС: стимулювальний потенціал неопротекціонізму. Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Економіка. 2017. Вип. 14. С. 140–148.
15. Reznikova N., Ivashchenko O. Sovereign Wealth Funds in the System of Global Financial Imbalances: an Analysis of Benefits and Threads fromtThe Perspective of Global Financial Stability. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2018. Вип. 136. C. 60–66.
16. Резнікова Н. В. Міжнародні економічні відносини в епоху глобалізації: історико-теоретичні аспекти сучасних світогосподарських зв’язків. Економіка України. 2020. № 12. С. 77–80.
17. Резнікова Н. В. Боргові важелі макроекономічної взаємозалежності: канали впливу на економічне зростання. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 13. С. 5–11.
18. Резнікова Н. В. Інституційні актори боргової залежності: роль кредитно-рейтингових агентств та міжнародних фінансових організацій. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 11. С. 5–9.
19. Резнікова Н. В. Нові контури боргової залежності: тригери кризових проявів в умовах глобальної взаємозалежності. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 15. С. 5–12.
20. Pickel A. Explaining with Economic Nationalism. 2003. URL: https://www.researchgate.net/publication/229690488_Explaining_with_Economic_Nationalism
21. Reznikova N., Ivashchenko O., Rubtsova M. Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development. Ekonomika ta derzhava. 2020. Vol. 7. P. 24–31.
22. Іващенко О. А. До питання про співвідношення понять «зелене зростання», «сталий розвиток», і «зелена економіка»: від колізії до консенсусу. Бізнес-аналітика в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю: Матеріали VIІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17 березня 2021 року / Упоряд. О. А. Іващенко. Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2021. С. 132-136.
23. Резнікова Н. В. Глобальні і регіональні екологічні проблеми. Київ: Вістка, 2016. 324 с.
24. Іващенко О. А. Концепція сталості у фокусі цілей сталого розвитку. Стратегія розвитку України: фінансово-економічний та гуманітарний аспекти: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції. Київ: «Інформаційно-аналітичне агентство», 2019. С. 289–291.
25. Mills R. Mining.com Rare earths deja vu: Chinese crackdown = higher prices. 2019. URL: http://www.mining.com/rare-earths-deja-vu-chinese-crackdown-higher-prices/
26. Mineral Commodity Summaries 2018. URL: https://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/mcs/2018/mcs2018.pdf
27. Mineral commodity summaries 2021. URL: https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2021/mcs2021.pdf
28. Lewis B., Scheyder E. China cutting rare earth output, unnerving global manufacturers. URL: https://www.reuters.com/article/us-china-rareearths-idUSKCN1MY2GZ
29. Санатов Д. Перспективы развития рынка электротранспорта и зарядной инфраструктуры в России: экспертно-аналитический доклад. 2021. URL: https://assets.fea.ru/uploads/fea/news/2021/04/23/2021_0419_Doklad_elektromobily.pdf
30. ICCT. Update on the Global Transition to Electric Vehicles Through. 2019. URL: https://theicct.org/sites/default/files/publications/update-global-EV-stats-sept2020-EN.pdf.
31. Assessing and Strengthening the Manufacturing and Defense Industrial Base and Supply Chain Resiliency of the United States. 2018. URL: https://media.defense.gov/2018/Oct/05/2002048904/-1/-1/1/ASSESSING-AND-STRENGTHENING-THE-MANUFACTURING-AND%20DEFENSE-INDUSTRIAL-BASE-AND-SUPPLY-CHAIN-RESILIENCY.PDF
32. Panchenko V., Reznikova N., Bulatova O. Regulatory Competition in the Digital Economy: New Forms of Protectionism. International Economic Policy. 2020. № 1–2 (32–33). P. 49–79.
33. Резнікова Н., Іващенко О., Асланова Е. США, Китай і Мексика в центрі торгової війни: зміст та специфіка розгортання економічних конфліктів в ХХІ столітті. URL: http://194.44.12.92:8080/xmlui/handle/123456789/4710
34. Carrara S., Alves Dias P., Plazzotta B., Pavel C. Raw materials demand for wind and solar PV technologies in the transition towards a decarbonised energy system. 2020. URL: https://eitrawmaterials.eu/wp-content/uploads/2020/04/rms_for_wind_and_solar_published_v2.pdf
35. Pan A, Feng S, Hu X, Li Y. How environmental regulation affects China’s rare earth export? PLoS ONE. 2021. Vol. 16(4). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0250407
36. Панченко В. Г., Резнікова Н. В., Іващенко О. А. Розвиток industry 4.0 й цифрової економіки у фокусі глобального технологічного та інноваційного суперництва КНР і США. Економіка та держава. 2021. № 2. С. 4–10.
37. Reznikova N., Rubtsova M., Yatsenko O. The role of innovation clusters in building up investment and innovation strategies in the crossborder cooperation context. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2020. Вип. 142. С. 85–98.
38. Рєзнікова Н. Інноваційна модель розвитку національної економіки: оцінка стартових можливостей та засобів реалізації. 2020. URL: www.academia.org.ua
N. Reznikova, V. Panchenko, O. Ivashchenko
IMPACT OF THE RARE EARTHS MARKET ON THE ECONOMIC AND ENERGY SECURITY OF STATES: PROSPECTS FOR THE INSTITUTIONAL REGULATION OF RESOURCE CONFRONTATION AND THE INNOVATIVE AND TECHNOLOGICAL POTENTIAL OF A COMPETITIVE GREEN ECONOMY
Summary
The purpose of the article is to identify the channels of influence of the market for rare earth elements on the economic and energy security of states. The article outlines the prospects for the institutional regulation of the resource confrontation and the innovative and technological potential of a competitive green economy. It has been established that natural resources can contribute to progress in the development of dependence on a set of key characteristics of the state: the ability to generate income; the degree of efficiency of public finance management; ability to provide effective bureaucracy. This, in turn, depends on the system of incentives and behavior of the elites, as well as on the type of political institutions that the country has created. At the same time, the impact of resource wealth on welfare can differ not only in the context of states, but also within them: countries rich in natural resources, even achieving certain success in development, turn into rich countries with poor people. Taking into account the historical and theoretical aspects of building modern world economic ties proved their ambiguous influence on the economic development of both their home countries and the rest of the world. It is noted that the main plaintiffs in cases of “resource nationalism”, which is a form of economic nationalism, are foreign investors or resource-consuming countries, and not representatives of civil society in a resource-rich country. Resource privatization is associated with the loss of control over national resources, and resource nationalism presupposes the restoration of control over them. Resource nationalism is often associated with accusations of foul play. The central issue is that resource-rich governments are trying to manage them on their own, or are placing national interests ahead of established business practices with investors in a liberalized global economy.
A review of the rare earths market revealed the dependence of key technology players on China's regulatory policy in the area of strategic raw materials. The influence of rare earth elements on progress in achieving sustainable development through the channel of technological innovation has been determined. It has been established that stricter environmental regulation creates a demand for the development of alternative elements and materials, the share of which in the production of technologies that contribute to the achievement of climate neutrality is determinant. It has been demonstrated that the transfer of production outside China within the framework of programs for the reindustrialization of developed countries or reshoring is significantly complicated due to the introduction of relevant regulatory norms (in particular, export quotas). At the same time, Chinese companies will also feel the impact of environmental regulation, because the increase in environmental standards, which is designed to stimulate Chinese manufacturers to actively introduce new technological solutions to reduce the negative impact on the environment, will affect the price of final products. Decisive are the ways in which the governments of leading countries and international organizations that promote the ideas of sustainable development and the Chinese policy of environmental regulation interpret it. At the same time, the methods of pressure on China, which uses the same slogans of climate neutrality, are to limit the range of accusations and pressures against it, which indicates the active use of mechanisms of normative regulatory competition in modern world economic relations.
Keywords: economic security; energy security; resource nationalism; rare earth elements; green economy; innovation and technological potential of competitiveness; sustainable development.
References
1. Aragón, F.M. Chuhan-Pole, P. and Land, B.C. (2015), “The Local Economic Impacts of Resource Abundance: What Have We Learned?”, available at: https://doi.org/10.1596/1813-9450-7263 (Accessed 4 Jul 2021)
2. Goderis, B. and Malone, S.W. (2011), “Natural Resource Booms and Inequality: Theory and Evidence”, Scandinavian Journal of Economics, vol. 113 (2), pp. 388–417.
3. Farzanegan, M.R. and Krieger, T. (2019), “Oil Booms and Inequality in Iran”, Review of Development Economics, vol. 23 (2), pp. 830–859.
4. Gallego, J. Maldonado, S. and Trujillo, L. (2020), “From Curse to Blessing? Institutional Reform and Resource Booms in Colombia”, Journal of Economic Behavior & Organization, vol. 178, pp. 174–193.
5. Brunnschweiler, C.N. (2008), “Cursing the Blessings? Natural Resource Abundance, Institutions, and Economic Growth”, World Development, vol. 36 (3), pp. 399–419.
6. Isham, J. Woolcock, M. Pritchett, L. and Busby, G. (2005), “The Varieties of Resource Experience: Natural Resource Export Structures and the Political Economy of Economic Growth”, The World Bank Economic Review. vol. 19(2), pp. 141–174.
7. Gylfason, T. and Zoega, G. (2003), “Inequality and Economic Growth: Do Natural Resources Matter?”, available at: https://www.researchgate.net/publication/4811896_Inequality_and_Economic_Growth_Do_Natural_Resources_Matter (Accessed 4 Jul 2021).
8. Fum, R.M. and Hodler, R. (2010), “Natural Resources and Income Inequality: The Role of Ethnic Divisions”, Economics Letters, vol. 107 (3). pp. 360–363.
9. Panchenko, V. and Reznikova, N. (2017), “The policy of economic nationalism: from origins to new versions of economic patriotism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 8, pp. 4–8.
10. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2017), “Methodological principles of economic nationalism”, Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 4–8.
11. Reznikova, N., Bulatova, O. and Panchenko, V., (2018), “The policy of economic nationalism: from origins to new variations of economic patriotism”, Baltic Journal of Economic Studies, vol. 4 (4), pp. 51–59.
12. Reznikova, N. and Panchenko, V. (2016), “Neo-Protectionism as an Instrument for Eliminating the Internal Contradiction of Liberalism”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5781 (Accessed 6 Jul 2021).
13. Panchenko, V. (2018), “Manifestations of neo-protectionism in the policy of economic patriotism: analysis of contemporary practices of developed countries in stimulating economic growth”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 4, pp. 27–32.
14. Panchenko, V. (2017), “Economic patriotism in US and EU policy: the stimulating potential of neo-protectionism”, Bulletin of Mariupol State University. Series: Economics, vol. 14, pp. 140–148.
15. Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2018), “Sovereign Wealth Funds in the System of Global Financial Imbalances: an Analysis of Benefits and Threads fromtThe Perspective of Global Financial Stability”, Aktual'ni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, vol. 136, pp. 60–66.
16. Reznikova, N., (2020), “International economic relations in the era of globalization: historical and theoretical aspects of modern world economic relations”. Ekonomika Ukrainy, vol. 12, pp. 77–80.
17. Reznikova, N. (2016), “Debt levers of macroeconomic interdependence: channels of the impact on economic growth”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 5–11.
18. Reznikova, N. (2016), “Institutional actors of debt-based dependence: the role of credit rating agencies and international financial organizations”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 11, pp. 5–9.
19. Reznikova, N. (2016), “Debt levers of macroeconomic interdependence: channels of the impact on economic growth”, Investytsiyi: praktyka ta dosvid, vol. 13, pp. 5–11.
20. Pickel, A. (2003), “Explaining with Economic Nationalism”, available at: https://www.researchgate.net/publication/229690488_Explaining_with_Economic_Nationalism (Accessed 4 Jul 2021)
21. Reznikova, N. Ivashchenko, O. and Rubtsova, M. (2020), “Global problems as a subject of interdisciplinary studies in the focus of international economic security and sustainable development”, Ekonomika ta derzhava, vol. 7, pp. 24–31.
22. Ivashchenko, O. (2021), “ On the relationship between the concepts of "green growth", "sustainable development", and "green economy": from conflict to consensus”, Materialy VIІІ Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Biznes-analityka v upravlinni zovnishn’oekonomichnoyu diyal’nistyu [Proceedings of the Eighth International Scientific and Practical Conference. Business analytics in the management of foreign economic activity], DP «Informatsiyno-analitychne ahentstvo», Kyiv, Ukraine, pp. 132–136.
23. Reznikova, N. (2016), Hlobal’ni i rehional’ni ekolohichni problemy [Global and regional environmental problems], Vistka, Kyiv, Ukraine.
24. Ivashchenko, O. (2019), “The concept of sustainability in the focus of sustainable development goals”, Materialy VI Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. Stratehiia rozvytku Ukrainy: finansovo-ekonomichnyj ta humanitarnyj aspekty [Proceedings of the Sixth International Scientific and Practical Conference. Development strategy of Ukraine: financial, economic and humanitarian aspects], Informatsijno-analitychne ahentstvo, Kyiv, Ukraine, pp. 289–291.
25. Mills, R. (2018), “Rare earths deja vu: Chinese crackdown = higher prices”, available at: http://www.mining.com/rare-earths-deja-vu-chinese-crackdown-higher-prices/ (Accessed 4 Jul 2021)
26. U.S Geological Survey (2018), “Mineral Commodity Summaries 2018”, available at: https://minerals.usgs.gov/minerals/pubs/mcs/2018/mcs2018.pdf (Accessed 8 Jul 2021)
27. U.S. Geological Survey (2021), “Mineral commodity summaries 2021”, available at: https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2021/mcs2021.pdf (Accessed 8 Jul 2021)
28. Lewis, B. and Scheyder, E. (2018), “China cutting rare earth output, unnerving global manufacturers”, available at: https://www.reuters.com/article/us-china-rareearths-idUSKCN1MY2GZ (Accessed 8 Jul 2021)
29. Sanatov, D. (2021), “Prospects for the development of the electric transport market and charging infrastructure in Russia: expert and analytical report”, available at: https://assets.fea.ru/uploads/fea/news/2021/04/23/2021_0419_Doklad_elektromobily.pdf (Accessed 9 Jul 2021)
30. ICCT (2019), “Update on the Global Transition to Electric Vehicles Through”, available at: https://theicct.org/sites/default/files/publications/update-global-EV-stats-sept2020-EN.pdf (Accessed 9 Jul 2021)
31. U.S. Dept of Defense (2018), “Assessing and Strengthening the Manufacturing and Defense Industrial Base and Supply Chain Resiliency of the United States”, available at: https://media.defense.gov/2018/Oct/05/2002048904/-1/-1/1/ASSESSING-AND-STRENGTHENING-THE-MANUFACTURING-AND%20DEFENSE-INDUSTRIAL-BASE-AND-SUPPLY-CHAIN-RESILIENCY.PDF (Accessed 9 Jul 2021)
32. Panchenko, V. Reznikova, N. and Bulatova, O. (2020), “Regulatory Competition in the Digital Economy: New Forms of Protectionism”, International Economic Policy, vol. 1–2 (32–33), рр. 49–79.
33. Reznikova, N. Ivashchenko, O. and Aslanova, E. (2020), “The United States, China and Mexico at the center of the trade war: the content and specifics of the development of economic conflicts in the XXI century”, available at: http://194.44.12.92:8080/xmlui/handle/123456789/4710 (Accessed 9 Jul 2021)
34. Carrara, S. Alves Dias, P. Plazzotta, B. and Pavel, C. (2020), “Raw materials demand for wind and solar PV technologies in the transition towards a decarbonised energy system”, available at: https://eitrawmaterials.eu/wp-content/uploads/2020/04/rms_for_wind_and_solar_published_v2.pdf (Accessed 9 Jul 2021)
35. Pan, A. Feng, S. Hu, X. and Li, Y. (2021), “How environmental regulation affects China’s rare earth export?”, PLoS ONE, vol. 16 (4), available at: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0250407 (Accessed 9 Jul 2021)
36. Panchenko, V. Reznikova, N. and Ivashchenko, O. (2021), “The development of industry 4.0 and digital economy in focus of the china-united states global technological and innovation rivalry”, Ekonomika ta derzhava, vol. 2, pp. 4–10.
37. Reznikova, N. Rubtsova, M. and Yatsenko, O. (2020), “The role of innovation clusters in building up investment and innovation strategies in the crossborder cooperation context”, Aktual'ni problemy mizhnarodnykh vidnosyn, vol. 142, pp. 85–98.
38. Rieznikova, N. (2020), “Innovative model of national economy development: assessment of starting opportunities and means of realization”, available at: www.academia.org.ua (Accessed 8 Jul 2021).
№ 7 2021
Дата публікації: 2021-07-29
Кількість переглядів: 7065
