УДК 657:331.221

 

Я. Я. Кріль,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту,

Львівський національний університет  імені Івана Франка, м. Львів

Н. В. Мельник,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту,

Львівський національний університет  імені Івана Франка, м. Львів

 

ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ЩОДО ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ЗА ПЕРШУ ПОЛОВИНУ МІСЯЦЯ

 

Y. Y. Kril,

PhD, docent, Associate Professor of Department of Accounting and Audit,

Lviv national University named after Ivan Franko

N. V. Melnyk,

PhD, docent, Associate Professor of Department of Accounting and Audit,

Lviv national University named after Ivan Franko

 

DEBATABLE QUESTIONS OF WAGE PAYMENT FOR THE FIRST HALF OF THE MONTH

 

У статті окреслено основні питання бухгалтерського обліку нарахування і виплати заробітної плати за першу та другу половину місяця. У дослідженні порушено питання, які стосуються ключових проблем визначення строків виплати заробітної плати за першу половину місяця, її розміру та оподаткування. Визначено види відповідальності за порушення законодавства щодо своєчасності та повноти виплати заробітної плати за першу половину місяця та її оподаткування.

 

The article outlines the main issues of accounting and taxation оf wages for the first and second half of the month. The study touches on the key issues of determining the time of payment of wages for the first half of the month, its size and taxation. The types of responsibility for violation of the legislation on the timeliness and completeness of payment of wages for the first half of the month and its taxation have been determined

 

Ключові слова: виплата, військовий збір, заробітна плата, дохід, єдиний внесок на соціальне страхування, податок на доходи фізичних осіб.

 

Keywords: payment, profit, wages, military duty? unique payment, on social security, tax on the profits of physical persons, tax social deduction.

 

 

Постановка проблеми. Розрахунки за виплатами працівникам на підприємстві є однією з найнебезпечніших з точки зору відповідальності ділянок кадрового діловодства та бухгалтерського обліку. Серед основних виплат працівникам ключовими є розрахунки за заробітною платою, облік яких є обов’язковим та потребує кваліфікованого підходу. Складність та трудомісткість процесу нарахування та виплати заробітної плати полягає в тому, що саме заробітна плата є базою для розрахунку таких ключових податків, як податок з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО), військовий збір (далі - ВЗ) та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВСС). З 01 січня 2017 року держава суттєво підвищила рівень відповідальності роботодавців у сфері трудових відносин і, зокрема, у напрямку розмежування нарахування та виплати заробітної плати за першу і другу половину місяця. Заробітна плата за першу половину місяця, або, як більшість фахівців з обліку її називають, аванс є обов’язковим до виплати і дискусійними залишаються питання її розміру та величини податків, які сплачуються роботодавцем в день її виплати, що свідчить про актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні основи обліку праці та її оплати ґрунтовно дослідженні у працях таких провідних українських вчених як  Ф.Ф. Бутинця, В.В. Бабіча, П. М. Гарасим, І.А. Герасимовича, С.Ф. Голова, В.П. Завгороднього, А.М. Кузьмінського, В.В. Сопко, М.Т. Ткаченко, П.Я. Хомин та інших. Слід відзначити, що більшість проблемних питань залишаються і надалі нагромаджуються, частина з них не вирішуються до кінця, а просто змінюються, що спричинено безперервним процесом зміни нормативно-правової бази. На сьогоднішній день проблемні аспекти нарахування та виплати заробітної плати працівникам знаходять відображення лише в статтях консультаційного характеру з боку податкових органів та аудиторів-консультантів фахових видань з питань обліку і аудиту, які містять переважно огляд змін одного нормативно-правового акту і не висвітлюють всесторонньо проблемний об’єкт обліку.

Постановка завдання. Метою статті є окреслення основних засад виплати заробітної плати за першу половину місяця та обґрунтування порядку її розрахунку і оподаткування.

Виклад основного матеріалу дослідження. В Україні розрахунки за заробітною платою регулюються Кодексом законів про працю від 10.12.1971 р. зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП) [1] та нормами Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95р. № 108/95-ВР [5].

КЗпП гарантує виплату заробітної плати усім працівникам незалежно від їх форми власності чи організаційно-правової форми. Насамперед, необхідно з’ясувати вимоги щодо термінів її виплати. Відповідно до статті 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата [1].

Отже, можна стверджувати, що заробітна плата виплачується два рази на місяць і існує доцільність в її розмежуванні на заробітну плату за першу половину місяця і заробітну плату за другу половину місяця.

Заробітну плату за першу половину місяця на практиці фахівці дуже часто називають авансом, хоча, на нашу думку, з огляду на вимоги КЗпП до її розміру, це не є правильно. Адже в ст. 115 КЗпП визначено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Відповідно, в законодавстві чітко сформульовано категорію заробітної плати за першу половину місяця і з огляду на її розрахунок вона виплачується за фактично відпрацьований час, виконану роботу або виготовлену продукції за умови відрядної форми оплати праці [1].

На більшості підприємств для розрахунку беруть перші 15 календарних днів місяця. Для можливості правильного розрахунку заробітну плату за першу половину місяця виплачують з 16-го по 22-ге число, а другу половину - з 1-го по 7-ме число відповідно. Граничні терміни виплати 22-ге та 7-ме число встановлені з огляду на вимогу КЗпП, де сказано, що виплата здійснюється через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Конкретні терміни виплати заробітної плати встановлюються підприємствами самостійно в колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця [1].

На нашу думку, малі підприємства встановлюючи терміни виплати, дуже часто не дотримуються чітких чисел, оскільки, виплата заробітної плати прямо залежить від наявності коштів на розрахунковому рахунку, а, отже, вони намагаються притримуватися граничних термінів 7-ме і  22-ге число і відслідковують проміжок часу в шістнадцять календарних днів. Бюджетні установи виплачують заробітну плату за першу половину місяця 15-го числа і, відповідно, в останній день місяця (30-те або 31-ше число). Якщо день виплати зарплати (у тому числі за першу половину місяця) збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, виплата здійснюється напередодні згідно вимог статті 115 КЗпП.

Стаття 24 Закону України «Про оплату праці»  визначає строки, періодичність і місце виплати заробітної плати, де в основному дублюються положення КЗпП, але є доповнення в контексті місця виплати, де, зокрема, зазначено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи і забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. Також визначено, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця [5].

Важливим моментом розрахунків за заробітною платою є те, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Міністерство праці та соціальної політики у своєму листі від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10 визначило, що, якщо на підприємстві фактично відбувається виплата заробітної плати один раз на місяць, то це є порушенням законодавства про оплату праці, за що винні особи, відповідно до ст. 36 Закону України «Про оплату праці», притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством. Відповідно, підприємство в жодному разі не може відмовити працівнику в його праві отримувати заробітну плату за першу половину місяця, але, з іншого боку, і працівник не може відмовитися від отримання авансу за заявою згідно свого бажання, хоча тут порушується його право на волевиявлення [7].

2. Розмір заробітної плати за першу половину місяця. До змін внесених в в КЗпП  Законом від 23.09.2010 р.№ 2559-VI фахівці облікового апарату будь-якого підприємства проводили виплату авансу з огляду на встановлені відсоткові ставки від посадових окладів (тарифних ставок тощо). КЗпП не містив пункту про те, що розмір заробітної плати за першу половину місяця не може бути меншим суми оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Внесені зміни, по-перше, виокремили нове поняття заробітної плати за першу половину місяця, а не авансу, а, по–друге, суттєво збільшили його розмір, адже до 2010 року середній відсоток авансу складав 40%.

Відповідно, з огляду на норми КЗпП та Закону «Про оплату праці» існує два варіанти розрахунку розміру заробітної плати за першу половину місяця:

1) використовуємо інформацію про фактично відпрацьований час працівниками;

2) встановлюємо відсоток від посадового окладу.

Інформацію про фактично відпрацьований час працівників бухгалтер отримує з Табелю обліку робочого часу (Форма № П-5), який складається, як правило, за місяць. Отже, для нарахування заробітної плати за першу половину місяця необхідно керівництву підприємства передбачити вимогу до відділу кадрів вести Табель за першу половину м’ясця і подавати  його в бухгалтерію не пізніше 15-го (16-го) числа поточного місяця згідно Графіку документообігу, де визначається порядок формування первинних документів і терміни їх подачі в бухгалтерію з дотриманням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV) [4].

В Табелі обліку робочого часу можна відслідкувати кількість відпрацьованих робочих днів і загальна кількість робочих днів у поточному місяці, адже, вона буде різна в кожному місяці. Наприклад, у першій половині травні 2017 р. було лише 7 робочих днів із 19-ти для розрахунку, а в лютому 11 робочих днів із 21-го. Тому виплатити аванс в повному обсязі за першу половину місяця без Табелю обліку робочого часу є неможливим.

Встановлення розміру заробітної плати за першу половину місяця у відсотковому співвідношенні має певні ризики і перед тим, як закріплювати відсоток, працівнику бухгалтерії необхідно проаналізувати календарний рік з огляду на кожен місяць. Наприклад, у червні і липні 2017 р. в першій половині місяця було 11 робочих днів з 21-го, що свідчить про те, що відпрацьованих днів було більше в першій половині місяця ніж другій, а отже, встановлювати аванс у відсотковому співвідношенні в розмірі 50% на 2017р. є не правильним. Отже, ці місяці можна вважати граничними для розрахунку авансу і для посадового окладу в розмірі 10000 грн у липні 2017 р. заробітна плата за першу половину місяця повинна складати не менше 5238 грн (10000/20*11), а з заокругленням до найближчих 10 –ти – 5240 грн, що у відсотковому співвідношенні складає 52,40%. Отже, встановлення відсоткового визначення розміру заробітної плати за першу половину місяця може бути в розмірі 55-60%. Такий розрахунок полегшує роботу бухгалтерів, і відсутня потреба кожен раз перераховувати  суму заробітної плати за першу половину місяця для кожного працівника. Слід зазначити, що доцільно кожного року бухгалтеру переглядати відсоткову норму авансу для того, щоб вкластися в мінімальні вимоги законодавства і, щоб не було потреби розрахувати у відсотках заробітну плату за першу поливну місяця і перевіряти себе чи вкладаємося в норму ст. 115 КЗпП про те, що розмір заробітної плати за першу половину місяця не може бути меншим суми оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Відсотковий розрахунок заробітної плати за першу половину місяця може мати один недолік, який полягає в тому, що працівник був у відпустці чи на лікарняному, а таку інформацію бухгалтер може отримати аж в кінці поточному місяця коли буде нараховувати заробітну плату на основі Табелю обліку робочого часу [1].

У своєму листі Міністерство праці та соціальної політики від 22.11.10 р. № 964/13/84-10 зазначило, що тарифна ставка (оклад) є основною заробітною платою. Для працівників-відрядників основна заробітна плата встановлюється у вигляді відрядних розцінок. Відрядні розцінки визначаються шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях. Облік виробітку та нарахування заробітної плати працівникам-відрядникам, в т. ч. за першу половину місяця, здійснюється на основі виконання відрядного наряду, який видається працівнику (бригаді) майстром до початку роботи. В наряді зазначається обсяг роботи; норма виробітку та відрядна розцінка на виконувану роботу. При прямій відрядній системі оплати праці сума нарахованої заробітної плати визначається множенням встановленої відрядної розцінки на фактичний обсяг виробітку по кожному виду виконаних робіт за розрахунковий період. У випадку застосування акордної оплати праці в акордному завдані-наряді, яке видається перед початком роботи, має бути зазначені строк початку і закінчення роботи, обсяг робіт, розцінки за одиницю відрядної роботи та загальна сума заробітної плати за всю роботу. Якщо для виконання роботи необхідно тривалий час,то за акордним нарядом за поточний місяць (першу та другу половину місяця) видається аванс з врахуванням обсягу робіт. Остаточний розрахунок по заробітній платі за акордним нарядом здійснюється по закінченню даних робіт на основі калькуляції за діючими нормами та розцінками [7].

3. Виплата та оподаткування заробітної плати за першу половину місяця. Аналізуючи норми КЗпП ми зіткнулися з тим, що ст. 115 акцентує увагу на виплаті заробітної плати без використання терміну нарахування. Отже, заробітна плата за першу половину місяця виплачується працівникам, а в облікових документах розрахунок заробітної плати та утримання з неї проводиться раз на місяць в повному обсязі, де заробітна плата за першу половину місяця прописується в окремій графі поруч з утриманням ПДФО та ВЗ [1].

Згідно пп. 168.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 ПКУ - 18 %. Те саме стосується й ВЗ – він утримується в розмірі 1,5 % від оподатковуваного доходу (пп. 1.2, 1.4 п. 16 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) [3]. Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р.№ 2464-VI, в частині адміністрування - ПКУ, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Нарахований ЄВСС також сплачується роботодавцем під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум (абз. 2 ч. 8 ст. 9 Закону про ЄВСС) [6].

Найбільш дискусійних проблем виникає в момент оподаткування заробітної плати за першу половину місяця, адже немає чіткого визначення щодо утримання з неї податків і, відповідно виникає питання щодо розміру такої заробітної плати, що працівник отримує за першу половину місяця чи розрахована нами сума повністю виплачується чи з неї необхідно утримати ПДФО та ВЗ, а вже різницю виплатити працівнику. За умовами нашого розрахунку, проведеного вище, за липень 2017 р. працівник має отримати суму 5240 грн чи 4218 грн (5240-18% ПДФО-1,5% ВЗ)? 

На нашу думку, трактуючи норму КЗпП про те, що те, що розмір заробітної плати за першу половину місяця не може бути меншим суми оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, а з іншого боку, сказано в цій же ст.115 КЗпП, що заробітна плата виплачується (а не нараховується), можна стверджувати, що розрахована величина заробітної плати за першу половину місяця  - це кінцева сума до виплати працівнику, тобто в липні 2017р. це сума 5240 грн.

Наступним проблемним питанням є розмір ЄВСС, ПДФО та ВЗ, який повинен сплати роботодавець з заробітної плати за першу половину місяця. Більшість фахівців стверджує, що, оскільки, сума до виплати складає 5240 грн, то це вже сума після утримання ПДФО та ВЗ. Отже, для розрахунку розміру податків необхідно брати до уваги «умовну суму», яка обчислюється шляхом накручування податків (19,5%). За умовами нашої виплати в липні  2017 р. «умовна сума заробітної плати за першу половину місяця» буде складати – 6510 грн ((5240*100)/80,5). Відповідно для нашого прикладу в липні 2017 р. сума ЄВСС буде складати 1432,2 грн (6510 грн *22%), ПДФО складатиме 1171,8 грн (6510 грн*18%), а ВЗ – 97,65 грн (6510 грн *1,5%).

Деякі фахівці стверджують, що, оскільки, заробітна плата за першу половину місяця виплачується, а не нараховується, то виникає питання, в яких первинних документах відобразити утримання податків з «умовної суми»? Тому податки також виплачуються (а не нараховуються), адже банки згідно норм пп. 168.1.2 – ПКУ приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цих податків до бюджету. Відповідно для нашого прикладу в липні 2017 р. сума ЄВСС буде складати 1152,8 грн(5240 грн *22%), ПДФО складатиме 943,20 грн (5240 грн*18%), а ВЗ – 78,6 грн (5240 грн *1,5%). Тобто, податки сплачують у формі авансу, адже аналізуючи норми законодавства  і вимоги щодо сплати податків з заробітної плати за місяць встановлені граничні терміни одного разу на місяць, а не двох разів на місяць як у випадку заробітної плати. Важливим моментом, який спонукає обліковців використовувати «умовну суму» для розрахунку податків є норма пп 168.4.7 ПКУ, де сказано, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Словосполучення «своєчасне та повне» вимагає від роботодавця скрупульозніше розраховувати податки і мати переплату, ніж недоплату. Наприклад, платники ЄВСС зобов'язані сплачувати ЄВСС, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Тобто повна і своєчасна сплата ЄВСС повинна бути не пізніше ніж 20-го серпня 2017 р. з заробітної плати за липень 2017 р. При цьому в Законі про ЄВСС передбачено, що платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВСС, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі), а от чітких розмірів ніде не вказано. Тому контроль з боку податкових органів буде в контексті своєчасності і повноти нарахування податків з заробітної плати за місяць, де буде братися до уваги сума сплаченого податку з заробітної плати за першу і другу половину місяця [6].

Окрім вищенаведеної інформації, на нашу думку, переший метод з нарахуванням певної «умовної суми» є досить трудомістким і в результаті роботодавець змушений сплатити більше податків на 527,05 грн з огляду на одного працівника, а якщо таких працівників 10, то сума зросте суттєво.

4. Відповідальність. Згідно норм ст. 265 КЗпП порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (9600 грн для 2017р.).

Окрім того, виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄВСС та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (96000 грн).

Згідно ст. 41 Кодексу про адіміністративні правопорушення (далі – КпАП) порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн) [2].

Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі діяння, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн).

Після збільшення розміру штрафів та введення нових за порушення законодавства про працю досить актуальною стала тема перевірок, які здійснюються Державною службою України з питань праці, яка перевіряє розмір та терміни виплати заробітної плати за першу половину місяця. Звісно, про порушення своїх гарантій в оплаті праці передусім має заявити працівник, що й може виявитися причиною перевірки. А от суми нарахованих податків і повнота їх сплати не цікавить цю службу і є вже сферою перевірки Державної фіскальної служби.

Висновки. Провівши дослідження, можна підсумувати наступне:

1. Строки та періодичність виплати зарплати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України «Про оплату праці». Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися: у робочі дні; не рідше ніж двічі на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів. Заробітна плата за місяць має виплачуватися не пізніше 7-го числа місяця, а отже, повинна здійснюватися в період із 1-го по 7-ме число, а якщо заробітна плата за місяць виплачується із 1-го по 7-ме число місяця, тоді, аби дотриматися проміжку не більш ніж 16 календарних днів, заробітна плата за першу половину місяця (аванс) роботодавець виплачує із 16-го по 22-ме число відповідно.

2. Роботодавець зобов’язаний під час виплати заробітної плати за першу половину місяця утримати та перерахувати до бюджету ПДФО та ВЗ за першу половину місяця. Отже, виплата заробітної плати за першу половину місяця працівнику, сплата ЄВСС, утриманого ПДФО та ВЗ здійснюються без фактичного нарахування цих сум. Проаналізувавши проблемні аспекти оподаткування заробітної плати за першу половину місяця, ми вважаємо за доцільне розраховувати суму ПДФО, ВЗ і ЄВСС належного до сплати, як добуток визначеного законодавством відсотку відповідно податку (внеску) та суми розрахованої заробітної плати за першу половину місяця, адже, податки сплачуються авансом і органи податкового контролю цікавитиме загальна сума податку за місяць, тобто суми сплачених податків в момент виплати заробітної плати за першу та другу половину місяця.

3. Контроль за порушенням трудового законодавства здійснюють Державна служба України з питань праці у сфері дотримання термінів виплати заробітної плати і обов’язковості її виплати двічі на місяць та Державна фіскальна служба України у сфері своєчасності та повноти оподаткування заробітної плати працівників та дотриманні мінімальних державних гарантій. Необхідно зазначити, що заяви працівників, у яких вони погоджуються на виплату зарплати раз на місяць жодним чином не скасовують законодавчого обов’язку роботодавця щодо виплати заробітної плати за першу половину місяця.

 

Література.

1. Кодекс законів про працю від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08

2. Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X [Електронний ресурс]. –
Режим доступу http://zakon3.rada.gov.ua/laws/80731-10.

3. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-XIV // [Електронний ресурс]. –
Режим доступу:http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/en/996-14

5. Про оплату праці: Закон України від 24.03.95 р. №108/95-ВР [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80

6. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/zakoni-ukraini/62500.html

7. Лист Міністерства праці та соціальної політики від 09.12.2010 р. № 912/13/155-10 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/1509-912.html

 

References.

1. The Verkhovna Rada of USSR (1971), The Law of Ukraine “The Labour Code”, available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (access date October 20, 2017).

2. The Verkhovna Rada of USSR (1984), The Law of Ukraine “The Code of Administrative Offences”,
available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/80731-10 (access date October 20, 2017).

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Law of Ukraine “Tax Code of Ukraine”, available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 (access date October 20, 2017).

4. The Verkhovna Rada of Ukraine (1999), The Law of Ukraine “On Accounting and Financial Reporting in Ukraine”,
available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14 (access date October 20, 2017).

5. The Verkhovna Rada of Ukraine (1995), The Law of Ukraine “On Remuneration of Labor”,
available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 (access date October 20, 2017).

7.Ministry of Labor and Social Policy (2010), Letter Ministry of Labor and Social Policy № 912/13/155-10,
available at: http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/1509-912.html (access date October 20, 2017).

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2017 р.