УДК 631.15/.16:65.012.12

 

Н. В. Яремчук,

асистент кафедри організації агробізнесу Вінницького національного аграрного університету

 

МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ ПІДПРИЄМСТВ ЗЕРНОПРОДУКТОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

 

N. V. Yaremchuk,

assistant of department of agribusiness organization  and hotel-restaurant business, Vinnytsa National Agrarian University

 

THE METHOD OF ESTIMATION OF ADMINISTRATIVE ACTIVITY  EFFICIENCY IN THE SYSTEM OF   GRAIN PRODUCTS SUBCOMPLEX

 

У даній статті визначені основні показники оцінки ефективності управлінської діяльності в системі підприємств зернопродуктового підкомплексу.  Враховуючи багатогалузеву структуру зернопродуктового підкомплексу, було розроблено і апробовано алгоритм дослідження організаційно-економічного механізму управління зернопродуктовим підкомплексом. Наведено систему показників, що використовуються для оцінки ефективності управління сільськогосподарськими підприємствами, що займаються виробництвом і реалізацією зерна. Запропоновано відокремлювати критерії оцінки для визначення економічної ефективності продовольчого та фуражного зерна. Узагальнюючим показником ефективності підприємств зернопродуктового підкомплексу запропоновано використовувати індекс ефективності. Визначено основні функції зернопродуктового підкомплексу, повнота виконання яких слугує в якості критерія для встановлення ефективності організаційно-економічного механізму управління.  Запропонована та розглянута система показників для оцінки ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом, яка може забезпечити комплексний аналіз ефективності управління останнім та наукове обґрунтування заходів щодо його підвищення на мікро- та макроекономічному рівнях.

 

In this article the basic indexes of estimation of efficiency of administrative activity are certain in the system of enterprises of grain products subcomplex.  Taking into account the diversifyed structure of grain products subcomplex, it was developed and approved research algorithm organizationally economic to the mechanism of management. The system of indexes, which are used for the estimation of efficiency management agricultural enterprises which are engaged in a production and realization of grain, is resulted. It is suggested to separate the criteria of estimation for determination of economic efficiency of food and feed-stuff grain. It is suggested to use the index of efficiency the summarizing index of enterprises efficiency of grain products subcomplex.

Certainly basic functions of grain products subcomplex, plenitude of implementation of which serves in quality kriteriya for establishment of efficiency organizationally economic to the management mechanism.  Offered and the considered system of indexes for the estimation of management efficiency of grain products subcomplex, which can provide the complex analysis of management efficiency and scientific ground of measures on his increase on mikro- and to macroeconomic levels.

 

Ключові слова: зернопродуктовий підкомплекс, ефективність управління, урожайність, рівень рентабельності, індекс ефективності.

 

Keywords: grain products subcomplex, management efficiency, productivity, level of profitability, index of efficiency.

 

 

Постановка проблеми. Сучасні тенденції розвитку зернопродуктового підкомплексу, посилення впливу зовнішніх факторів на його функціонування та розвиток, структурна перебудова галузі, інші особливості сучасного етапу функціонування АПК вимагають активного використання сучасних методів дослідження, якісно нових підходів до оцінки розвитку та ефективності управлінської діяльності на основі економічних критеріїв та показників.

Аналіз останніх джерел та публікацій підтверджує той факт, що вивченню критеріїв оцінки ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу приділяється значна увага зі сторони науковців. Даній проблематиці присвячені наукові праці таких вітчизняних вчених як Зиновьева Ф.В., Калюжної О.В., Андрійчука В.К., Воронова А.А., Рассказова С.В., Колесника В.М, Савчук Т.В. та ін. Аналіз поглядів науковців дає зрозуміти, що питання оцінки ефективності управлінської діяльності є не достатньо  вивченим.

Ціллю даної статті є висвітлення та конкретизація підходів до визначення основних критеріїв оцінки ефективності управлінської діяльності та виділення найоптимальніших з них.

Основні результати дослідження. Взагалі не існує ідеальних методів і підходів до оцінки ефективності управлінської діяльності. Розвиток методів оцінки ефективності управління відбувається паралельно з еволюцією форм організації виробництва, змінами поглядів на зміст і цінність його результатів. Парадигма визначення ефективності управління бізнесом пройшла розвиток від набору не взаємопов’язаних показників, які оцінювали розмір прибутку, до складних систем оцінювання, які враховують не тільки фінансовий результат діяльності, а й якість управління, взаємовідносини з клієнтами, персоналом, внутрішні бізнес-процеси.

Принципово нові вимоги висуваються до методів дослідження в умовах необхідності забезпечення сталого економічного розвитку, врахування впливів зовнішніх ефектів, поглиблення участі зернопродуктового підкомплексу України в міжнародному поділі праці. Не зважаючи на наявність апробованих методик дослідження зернопродуктового підкомплексу, зокрема в наукових розробках Лебедєва К.А., Погрищука Б.В. тощо, все ще не знайшли остаточного визнання системний, комплексний, динамічний і функціональний підходи, в результаті чого, як зазначає Зинов’єв Ф.В., в дослідженнях залишається поза розглядом низка якісних характеристик: сукупна ефективність і ефективність на різних етапах і складових, відповідність засобів, що використовуються, поставленим цілям тощо [1].

Ми виходимо з того, що методологія дослідження організаційно-економічного механізму управління зернопродуктовим підкомплексом в сучасних умовах повинна охоплювати методи дослідження, які ґрунтуються на діалектико-ієрархічному підході до зернопродуктового підкомплексу як складної економічної системи, якій притаманні рух, розвиток і протиріччя. Такий підхід дозволить врахувати вплив змін та розвитку зовнішнього і внутрішнього середовища на ефективність управління, сукупність елементів системи управління підкомплексом, їхню специфіку і взаємозв’язки, що дозволить синтезувати їх і дослідити зернопродуктовий підкомплекс як єдине ціле. Діалектичний підхід в якості джерела змін розглядає єдність і боротьбу протилежностей, подолання протиріч, що виникають між ними в процесі розвитку. Тому вивчення виникаючих між суб’єктами зернопродуктового підкомплексу в процесі розвитку протиріч, напрямів їх зміни і перспектив подолання дозволить визначити інструменти і методи впливу на структурні елементи зернопродуктового підкомплексу як об’єкта управління.

 Крім того, при дослідженні ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом слід враховувати ієрархічну структуру механізму управління, з чого випливає необхідність врахування відмінностей в цілях, завданнях, інтересах, а відповідно й ефективності, об’єктів управління різного рівня. Тому ефективність управління на мікро- та макрорівнях може бути оцінена за допомогою різних показників, а загальний рівень ефективності управління підкомплексом може бути оцінений на основі вироблення комплексного підходу, який дозволяв би узгоджувати цілі й інтереси об’єктів управління різного рівня з загальнонаціональними інтересами забезпечення продовольчої безпеки країни, досягнення науково обґрунтованих норм споживання основних продуктів харчування, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських виробників на світовому ринку тощо.

 

Таблиця 1.

Система аспектів, критеріїв і показників ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом*

*Джерело: складено автором на основі узагальнення наукової літератури

 

З урахуванням поставлених задач і вищезазначених особливостей аграрної галузі, на основі творчого переосмислення наукового доробку інших дослідників зернопродуктового підкомплексу України, було розроблено і апробовано алгоритм дослідження організаційно-економічного механізму управління зернопродуктовим підкомплексом, який враховував би його ієрархічну структуру.

Загальна послідовність проведення дослідження організаційно-економічного механізму управління представлена на рис.1, а його здійснення забезпечується сукупністю розроблених, апробованих й удосконалених з урахуванням галузевої специфіки методів.

 

 

 

Рис. 1. Алгоритм проведення економічного дослідження ефективності організаційно-економічного механізму зернопродуктового підкомплексу

 

Враховуючи багатогалузеву структуру зернопродуктового підкомплексу, наявність у його складі як сільськогосподарських, так і переробних, промислових, транспортних підприємств, закладів ринкової інфраструктури тощо, доцільно використовувати диференційований підхід до оцінки ефективності управлінської діяльності на підприємствах, що входять до його складу, адже кожна галузь зернопродуктового підкомплексу має свої особливості, пов’язані зі специфікою діяльності.

Економічну ефективність всього зернопродуктового підкомплексу доцільно розглядати як загальну суму економічних результатів кожної його галузі за допомогою цілого комплексу показників.

Для оцінки ефективності управління сільськогосподарськими підприємствами, які займаються виробництвом і реалізацією зерна, може бути використана система показників, запропонована К.Лебедєвим, яка включає: показник ринкової долі підприємства на ринку зернових (в межах адміністративного району); відносна ринкова доля по відношенню до лідера; ціна реалізації 1 ц зерна в середньому по підприємству і в розрізі каналів збуту; кількість ринкових покупців продукції (за виключенням продажу зерна населенню в рахунок оплати праці і за оренду майнових та земельних паїв); темпи росту обсягів продажу зерна тощо [2, 30].

Особливістю зернопродуктової галузі є те, що один і той самий продукт (зерно) відрізняється за якістю, поживними характеристиками,  може використовуватись за різним призначенням і, відповідно, поділяється на групи (продовольче, кормове, насіннєве). Як зазначає Калюжна О.В., в залежності від призначення зерна буде суттєво відрізнятися і система показників для визначення його економічної  ефективності [3, 74].

Більшість дослідників для визначення економічної ефективності продовольчого зерна використовують показники урожайності, собівартості 1 ц зерна, затрат праці на 1 ц або виробництва зерна в розрахунку на 1чол./год,

прибутку в розрахунку на 1 ц або на 1 га, рівня рентабельності [3-6].

Економічна ефективність фуражного зерна оцінюються іншою системою показників: урожайність; вихід кормових одиниць і протеїну з 1га посівів; собівартість 1 ц зерна, 1ц корм. од, затрати праці на 1 ц зерна, 1 корм. од, протеїну; прибуток у розрахунку на 1 га посівів, рівень рентабельності.

Цілком слушною є думка В.І.Бойко, який зазначає, що при визначенні ефективності виробництва зерна виникає ряд проблем методичного характеру, викликаних тим, що частина вирощеного зерна використовується на фуражні цілі в збиткові галузі тваринництва і при такому використанні знижується показники ефективність його виробництва. В той же час поза розглядом залишаються переваги наявності й використання власного насіння для посівів, що дає можливість економії на насіннєвому матеріалі [4].

За загальною оцінкою, одним із найважливіших натуральних показників ефективності виробництва зернових культур є їх урожайність. Як зазначає К.Лебедєв, цей показник відображає виробництво зерна у розрахунку на одиницю площі і дозволяє об’єктивно проаналізувати ефективність матеріальних затрат на виробництво окремої культури, а також зробити співставним аналіз його виробництва в різних регіонах [2, 31].

Не менш важливим є також показник прибутковості (рентабельності) виробництва, в якому акумулюється вплив усіх факторів, як природних, так і економічних, організаційно-господарських.

Для кількісного вимірювання рентабельності в цілому по підприємствах зернопродуктового підкомплексу в дослідженні використано запропоновані К.Лебедєвим наступні показники: рівень рентабельності, норма прибутку і прибуток у розрахунку на одиницю земельної площі [2, 31].

Масу прибутку на 1 га певної культури (Мп) В.К. Андрійчук пропонує визначати з обов’язковим урахуванням рівня товарності продукції за формулою:

 

Мп = Пк /Пл * Кт, де

 

Пк – прибуток, отриманий від реалізації продукції певної культури;

Пл – площа посівів культури;

Кт – коефіцієнт товарності [5, 239].

Можна погодитись з таким підходом, який, на нашу думку, дає можливість правильно оцінити дохідність зернової галузі завдяки об’єктивному визначенню суми прибутку на 1 га посівів зернової культури.

Для оцінки маркетингової діяльності підприємств первинної й вторинної переробки зерна може бути використана система показників, запропонована Колесником В.М. Вона передбачає оцінку й аналіз таких показників, як доля витрат на маркетингові дослідження в загальних витратах на маркетинг; кореляція асортиментів продукції (коефіцієнт зміни асортиментів або загальної кількості найменувань продукції) з обсягом товарної продукції, прибутком і рівнем рентабельності; аналіз асортименту з розподілом на 4 групи (в залежності від життєвого циклу продукції); коефіцієнт обігу й тривалість обороту товарних запасів; ефективність роботи торговельних агентів (продавців); обсяги продажу на одного клієнта, на одного продавця; обсяги відвантаженої, реалізованої й оплаченої продукції (об’єми надходження коштів); рентабельність каналів товаропросування; об’єми продажів за регіонами й покупцями; кількість нових і втрачених покупців (замовників) продукції; економічна ефективність реклами (відношення суми витрат на реклами до приросту товарообороту, відношення суми витрат на рекламу до об’єму чистого прибутку) тощо [6, 125]. .Крім того, для оцінки ефективності управлінської діяльності в зернопродуктовому підкомплексі можуть бути використані специфічні показники, які характеризують ефективність використання основних фондів, трудових ресурсів, наявних виробничих потужностей, сировини, палива, енергії, матеріалів. Так, ефективність використання сировини в борошномельному виробництві може бути оцінена за показниками виходу борошна і крупи з одиниці переробленого зерна, витратам зерна на виробництво 1 тони борошна або крупи, витратам умовного палива, електроенергії на 1 тону переробленого зерна або виробленої продукції.

Ефективність управлінської діяльності в галузях зберігання та транспортування зерна суттєво залежить від ефективності використання капітальних вкладень на технічне переозброєння, модернізацію, реконструкцію діючих підприємств, оновлення транспортних засобів, елеваторно-складського господарства. При цьому ефективність управлення залежатиме від того економічного ефекту, який отримується зерно продуктовим під комплексом в результаті використання оновлених основних засобів, більш якісної сировини. Сумарний ефект, отриманий в результаті капітальних вкладень (збільшення обсягів виробленої продукції, об’ємів перевезень, отриманого доходу і прибутку), повинен бути порівняний з вартістю витрат на оновлення основних засобів.

Разом з тим, оцінка ефективності управлінської діяльності в системі підприємств зернопродуктового підкомплексу, на нашу думку, повинна проводитись комплексно, шляхом одночасного й узгодженого дослідження показників, які відбивають всі аспекти господарської діяльності підприємств підкомплексу, виявлення й аналізу кількісних і якісних відмінностей отриманих показників від бази порівняння.

Узагальнюючим показником ефективності підприємств зернопродуктового підкомплексу О.А. Воронов, О.М. Валькович [7, 37], а також  К.А. Лебедєв [2, 28] пропонують використовувати індекс ефективності:

 

Е = ДР * (1+П/С), де

 

Е – індекс ефективності підприємства;

ДР – індекс частки ринку;

П – прибуток від реалізації продукції;

С – собівартість реалізованої продукції.

Необхідний для розрахунку узагальнюючого показника ефективності індекс частки ринку розраховується за формулою:

 

ДР = ОБ / Озаг, де

 

ОБ – об’єм продажів даного підприємства;

 Озаг – загальний об’єм продажів на ринку.

В залежності від асортименту зернопродукції остання формула має різні модифікації: при наявності декількох видів продукції по кожному з них розраховують окремо індекс ефективності, а потім розраховують єдиний звідний індекс ефективності даного підприємства:

 

Еjзв = …Еі / n = (E1 + E2 + … + Еn) / n, де

 

Еі – індекс ефективності і-того виду продукції;

n – кількість видів продукції підприємства.

Ефективність k – того регіону (галузі):

 

Еkгал = … Еjзв / m = (Еj1 + Ej2 + … + Ejm) / m, де

 

Еjзв – зведений індекс ефективності j- того підприємства, яке входить до k – того регіону (галузі);

m – кількість підприємств, які входять до регіону (галузі).

Не заперечуючи об’єктивності, корисності й інформативності всіх запропонованих методик оцінки ефективності управлінської діяльності в зернопродуктовому підкомплексі, зазначимо відсутність підходу, який давав би можливість оцінити ефективність управління зернопродуктовою підгалуззю в цілому. При цьому вкрай важливим представляється точне й адекватне визначення мети управління підгалуззю. Тільки такий підхід дозволить вірно вибрати метод/інструмент, який дасть змогу визначити ступінь досягнення поставленої мети. Ми будемо розглядати в якості критеріїв ефективності організаційно-економічного механізму управління зернопродуктовим підкомплексом на макрорівні повноту виконання його функцій, до яких відносимо:

- забезпечення населення зерном, мукою, крупами, хлібобулочними, макаронними та ін. продуктами переробки зерна на рівні науково обґрунтованих норм;

- забезпечення галузі тваринництва фуражним зерном,зерновідходами, комбікормами і побічною продукцією;

- забезпечення промислових підприємств сировиною: зерном і побічною продукцією;

-  забезпечення екологічних умов життя населення;

- забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом створення резерву продовольства і зменшення залежності від імпорту продуктів харчування;

Система показників, пропонованих для оцінки ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом на мезо- та макрорівнях, представлена в таблиці 2.

 

Таблиця 2.

Показники ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом*

*Джерело: запропоновано автором

 

Системне використання вищенаведених показників може забезпечити комплексний аналіз ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом та наукове обґрунтування заходів щодо його підвищення на мікро- та макроекономічному рівнях.

Висновки. Враховуючи багатогалузеву структуру зернопродуктового підкомплексу, наявність у його складі як сільськогосподарських, так і переробних, промислових, транспортних підприємств, закладів ринкової інфраструктури тощо, доцільно використовувати диференційований підхід до оцінки ефективності управлінської діяльності на підприємствах, що входять до його складу, адже кожна галузь зернопродуктового підкомплексу має свої особливості, пов’язані зі специфікою діяльності.

Запропоновано розглядати в якості критеріїв ефективності організаційно-економічного механізму управління зернопродуктовим підкомплексом на макрорівні повноту виконання його функцій.

Обґрунтовано, що критеріями ефективності управління підгалуззю на мезорівні  є система показників функціональної,економічної, технологічної, інноваційної, соціальної, зовнішньоекономічної та екологічної ефективності. На мікрорівні ефективність управління визначається сукупністю фінансово-економічних показників розвитку підприємства.

Доведено, що системне використання вищенаведених показників може забезпечити комплексний аналіз ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом та наукове обґрунтування заходів щодо його підвищення на мікро- та макроекономічному рівнях.

 

Література:

1. Зиновьев Ф.В. Формирование эффективных механизмов хозяйствования в агропромышленном комплексе Крыма/Зиновьев Ф.В. – Симферополь: Таврия, 2001. – 242 с.

2. Лебєдєв К.А. Организационно-экономический механизм развития зернопродуктового подкомплекса: теория, методология, практика. Монография. – К.: НИА, 2009 – 271с.

3. Калюжна О.В. Проблеми реалізації зерна у Миколаївській області/О.В. Калюжна//Вісник аграрної науки Причорномор’я, 2002. - №1. – С.70 -76.

4. Бойко В.І. Зернове господарство: проблеми і напрями розвитку/В.І. Бойко. – К.: ІАЕ, 1998. – 66с.;

5. Андрійчук В.К. Економіка аграрних підприємств/ В.К.  Андрійчук – К.: КНЕУ, 2002. – 624с.

6. Колесник В.М. Методичні аспекти оцінки ефективності маркетингу на промислових підприємствах зернопродуктового підкомплексу АПК/В.М. Колесник//Економіка:проблеми теорії та практики. – Дніпропетровськ. – 2006. –– с.122-128 -  Випуск 212 (том 1).

7. Воронов А.А. Маркетинговый поход к измерению эффективности производства/А.А. Воронов, О.Н.Валькович//Маркетинг. – 2002. - №6. – с.32-42.

 

References.

1. Zynov'ev F.V. (2001), Formyrovanye effektyvnykh mekhanyzmov khoziajstvovanyia v ahropromyshlennom komplekse Kryma [Forming of effective mechanisms of management  in the agroindustrial complex of Crimea], Tavryia, Symferopol', Ukraine.

2. Lebiediev K.A. (2009), Orhanyzatsyonno-ekonomycheskyj mekhanyzm razvytyia zernoproduktovoho podkompleksa: teoryia, metodolohyia, praktyka [Organizationally-economic mechanism of development of grain products subcomplex : theory, methodology, practice],NYA, Kyiv, Ukraine.

3. Kaliuzhna O.V.(2002), “Problems of realization of grain  in the Mykolaiv area”, Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomor'ia, vol 1, pp. 70 -76.

4. Bojko V.I.(1998) Zernove hospodarstvo: problemy i napriamy rozvytku [Grain growing: problems and directions of development], IAE, Kyiv, Ukraine.

5. Andrijchuk V.K.(2002), Ekonomika ahrarnykh pidpryiemstv [Economy of agrarian enterprises], KNEU, Kyiv, Ukraine.

6. Kolesnyk V.M. (2006), “Methodical aspects of estimation of marketing efficiency  in the industrial enterprises of grain products subcomplex AIC”, Ekonomika:problemy teorii ta praktyky, vol 212, pp 122-128.

7. Voronov A.A. (2002), “Marketing hike to measuring of efficiency of production”, Marketynh, vol 6, pp 32-42.          

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2013 р.