РОЛЬ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ДОХІДНОЇ БАЗИ ЛОКАЛЬНИХ БЮДЖЕТІВ

П. М. Боровик; Б. С. Гузар; О. О. Приблуда

Ефективна економіка № 12, 2013

УДК 336.2.026

П. М. Боровик,

к. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту, Уманський національний університет садівництва, м. Умань

Б. С. Гузар,

к. е. н., доцент кафедри фінансів і кредиту, Уманський національний університет садівництва, м. Умань

О. О. Приблуда,

студент, Уманський національний університет садівництва, м. Умань

РОЛЬ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ У ФОРМУВАННІ ДОХІДНОЇ БАЗИ ЛОКАЛЬНИХ БЮДЖЕТІВ

P. M. Borovik,

Ph.D., associate professor,Uman National University of Horticulture, Uman

B. S. Huzar,

Ph.D., associate professor,Uman National University of Horticulture, Uman

O. O. Prybluda,

Student,Uman National University of Horticulture, Uman

THE ROLE OF A LOCAL TAXATION IN THE FORMATION OF A REVENUE BASE OF LOCAL BUDGETS

У статті досліджено проблеми формування доходів бюджетів місцевого самоврядування та окреслено напрями його вдосконалення шляхом розширення повноважень місцевих громад стосовно запровадження нових місцевих податків та їх адміністрування, збільшення переліку місцевих податків і платежів та вдосконалення механізму справляння єдиного податку з суб’єктів малого підприємництва.

This paper investigates the problem of income of local budgets and outlines the directions for of its improvement through the expansion of authority of local communities regarding the establishment of new local taxes and their administration, increase of local taxes and fees and improvement of a mechanism of collecting the single tax of small businesses.

Ключові слова: місцеві бюджети, місцеве оподаткування, доходи місцевих бюджетів, справляння місцевих податків, єдиний податок з суб’єктів малого підприємництва.

Key words: local budgets, local taxes, local tax revenues, collection of local taxes, the only tax of small businesses.

Постановка проблеми. Формування доходної бази місцевих бюджетів для України є особливо гострою та актуальною проблемою, оскільки з одного боку обраний нашою країною стратегічний курс на євроінтеграцію потребує посилення власних джерел доходів в структурі доходної бази бюджетів муніципалітетів, а з іншого численні проблеми сфери державних фінансів вимагають зростання ролі саме місцевого оподаткування у власних доходах муніципалітетів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто відмітити, що проблеми формування доходної бази місцевих бюджетів загалом та місцевого оподаткування не могли залишитись поза увагою науковців. Зокрема, саме цій проблематиці присвячені дослідження В. Федосова [6], С. Юрія [6; 15], Й. Бескида [1], О. Василика [7], І. Лук’яненко [10], К. Павлюк [12], В. Прядка [14]. Віддаючи належну шану напрацюванням перелічених вчених та публікаціям з цієї проблематики безлічі інших науковців, слід, проте, зазначити, що проблеми формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевого оподаткування не лише до цього часу не вирішені, але й наразі суттєво загострились. Саме такий стан речей зумовив проведення даного дослідження, визначив його мету і завдання.

Постановка завдання. Метою даної статті є розробка напрямів вдосконалення місцевого оподаткування в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Як свідчать положення податкового законодавства, узагальнені нами в таблиці 1, місцеве оподаткування, що функціонувало в Україні до 2011 року, завдяки невисоким розмірам ставок платежів не могло суттєво вплинути на обсяги надходжень до бюджетів місцевого рівня.

Саме це й було причиною реформування системи місцевих податків, що відбулось шляхом спочатку прийняття розділу ХІІ Податкового кодексу України [13] а потім внесення цілої низки змін до нього, що стосуються, насамперед механізму справляння єдиного податку з суб’єктів малого підприємництва (табл. 1).

Варто зазначити, що Податковим кодексом замість 2 податків та 12 зборів, що становили до 2011 року систему місцевих платежів податкового характеру, до складу зазначеного виду податкових форм було віднесено 2 інші податки та 3 місцевих збори, фіскальний потенціал яких, зважаючи на публікації ряду науковців, мав бути суттєво вищим від місцевих податків та зборів, які функціонували до цього [1, с. 66; 12; 14;15, с. 210]. В той же час, не дивлячись на позитивні зміни вітчизняного місцевого оподаткування, варто відмітити, що сучасний порядок справляння місцевих податків і зборів в Україні також не забезпечує формування доходів місцевих бюджетів виключно за рахунок місцевих податкових платежів.

Таблиця 1.

Основні особливості місцевого оподаткування в Україні [3, с. 261; 9; 13]^*

До 01. 01. 2011 р.	Після 01. 01. 2011 р.	З 01. 07. 2012 р. (єдиний податок)
Комунальний податок сплачують підприємства в розмірі 10 % від НМДГ^на кожного працюючого за місяць Податок з реклами* сплачують підприємства та громадяни в розмірі 0,1 % від вартості розміщення одноразової рекламита 0,5 % вартості розміщення реклами на тривалий час. Збір за парковку автотранспорту сплачують особи, що паркують автомобілі в розмірі 3 % НМДГ за годину парковка в спеціально обладнаних місцях та 1 % НМДГ у відведених для цього місцях. Ринковий збір сплачують за кожен день торгівлі особи, що продають товари на ринках у розмірі до 20 % НМДГ (громадяни) та до 3 НМДГ (юридичні особи). Збір за видачу ордера на квартиру сплачується у разі отримання такого ордера в розмірі до 30 % НМДГ. Збір з власників собак сплачують раз на рік власники собак у розмірі до 10 % НМДГ за кожну собаку. Курортний збір сплачують громадяни, що прибувають в курортну місцевість у розмірі до 10 % НМДГ. Збір за участь у бігах на іподромі сплачують особи, що виставляють своїх коней та комерційні біга в розмірі до 3 НМДГ за кожного коня. Збір за виграш на бігах сплачують особи, що отримують виграш на іподромі в розмірі до 6 % від суми виграшу. Збір з осіб, що беруть участь в грі на тоталізаторі на іподромі сплачують в розмірі до 5 % від вартості квитка на участь в тоталізаторі на іподромі. Збір за право використання місцевої символіки сплачують особи, що використовують її з комерційною метою – юридичні особи в розмірі до 0,1 % вартості продукції, виробленої з використанням цієї символіки, а фізичні особи – 5 НМДГ в рік. Збір за право проведення кіно і телезйомок сплачують особи, що проводять зйомки, які потребують від місцевих органів влади додаткових заходів у розмірі, що не перевищує вартості таких заходів. Збір за право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей сплачують особи, що мають дозволи на такі заходи в розмірі до 0,1 % суми, на яку проводиться захід. Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі сплачують особи, що продають товари у спеціально відведених місцях в розмірі до 20 НМДГ за торгівлю протягом місяця і до 1 НМДГ за одноразову торгівлю (за день).	Єдиний податок сплачують малі підприємства в розмірі 6 % від їх виручки (якщо вони є платниками ПДВ), або 10 % від виручки (не платники ПДВ) та підприємці в розмірі від 20 до 200 грн за місяць. Податок на нерухомість сплачують фізичні і юридичні особи, власники житлової нерухомості, площа якої понад 120 м²(квартири) та більше 250 м ²(будинки). Ставки податку складають 1 % МЗП^* з площі, що перевищує неоподатковану до площі, що складає два неоподатковані розміри та 2,7 % – з решти площі нерухомості. Збір за паркування транспорту сплачують організатори парковок та автостоянок в розмірах від 0,03 % до 0,15 % від МЗП за кожен м² їх площі. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності сплачують юридичні особи та підприємці, що торгують товарами в пунктах продажу, надають платні побутові послуги, торгують валютою в пунктах обміну а також здійснюють діяльність у сфері розваг. Для цього вони повинні отримати торгові патенти. Ставки збору становлять від 0,04 до 1,2 від МЗП за місяць, або від 1 до 2 МЗП за квартал (звичайний патент); 0,05 від МЗП на рік (пільговий патент) або 0,02 від розміру МЗП на день (коротко терміновий патент). Туристичний збір платять громадяни, що прибувають в туристичну місцевість в розмірі від 0,5 % до 1 % від вартості їх проживання на такій території.	Платників єдиного податку поділено на 6 груп. До І групи віднесено фізичних осіб, підприємців, у яких розмір валового доходу за рік не більше 150 тис. грн та відсутні наймані працівники. Для таких платників місячна ставка податку - від 1 до 10 % від МЗП^, річний податковий період та передбачено подання звітності протягом 60 днів після закінчення звітного року (сплата податку - щомісячно протягом 20 днів поточного (звітного) місяця). До ІІ групи* віднесено фізичних осіб, підприємців, у яких розмір валового доходу за рік не більше 1 млн. грн ,не більше 10 працюючих. Для таких платників місячна ставка податку - від 2 до 20 % від МЗП, передбачено квартальний податковий період та подання звітності протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу (сплата податку - щомісячно протягом 20 днів поточного (звітного) місяця). До ІІІ групи віднесено фізичних осіб, підприємців, у яких розмір валового доходу за рік не більше 3 млн. грн та не більше 20 працюючих. До ІV групи віднесено юридичні особи, у яких розмір валового доходу за рік не більше 5 млн. грн а кількість працюючих не перевищує 50 осіб. Для платників ІІІ та ІV груп ставка податку - 5 % від доходів (3 % - для платників ПДВ), передбачено квартальний податковий період та подання звітності протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу (сплата податку - щокварталу протягом 50 днів наступних за звітним кварталом). До V групи віднесено фізичних осіб, у яких розмір валового доходу за рік не більше 20 млн. грн а кількість працюючих не перевищує 20 осіб. До VІ групи віднесено юридичні особи, у яких розмір валового доходу за рік не більше 20 млн. грн а кількість працюючих не перевищує 50 осіб. Для платників V та VІ груп ставка податку - 10 % від доходів (7 % - для платників ПДВ), передбачено квартальний податковий період та подання звітності протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу (сплата податку - щокварталу протягом 50 днів наступних за звітним кварталом).

*НМДГ – неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

**МЗП – мінімальна заробітна плата.

Так, єдиний податок з суб’єктів малого підприємництва до 2011 р. був загальнодержавним податком, що належав до закріплених джерел доходів бюджетів муніципалітетів [2, с. 101-102; 5, с. 385-386; 6]. Оскільки ставки єдиного податку після прийняття Податкового Кодексу України практично не змінились, а порядок його нарахування і сплати не зазнав суттєвого реформування, то і розміри цього платежу, що надходили в 2011 р. до місцевих бюджетів, істотно не змінилися. В той же час, істотне реформування механізму справляння єдиного податку, що відбулось в Україні в 2012 р. [9] дозволяє зауважити, що його питома вага в доходах місцевих бюджетів найближчим часом може дещо зрости, внаслідок чого рівень фінансової незалежності муніципалітетів суттєво підвищиться.

Очікувані наслідки від справляння іншого місцевого податку, запровадження якого з року в рік відтерміновується – податку на нерухомість – свідчать, що цей платіж не забезпечить формування суттєвих обсягів податкових надходжень до місцевих бюджетів. Причиною цього, насамперед, є значні площі житлової нерухомості, що звільнені від оподаткування. З іншого боку, зменшення розміру мінімальної площі житлової нерухомості, що підлягає оподаткуванню не є доцільним, оскільки такий крок спричинить скорочення рівня реальних доходів громадян з невисоким рівнем доходів та певні соціальні заворушення. Таким чином, податок на нерухомість в сучасному його форматі не зможе забезпечити належний рівень доходів для бюджетів місцевих громад.

Виникають також сумніви стосовно формування доходної бази місцевих бюджетів за рахунок туристичного збору, оскільки цей податковий платіж може бути запровадженим виключно на туристичній місцевості, до якої неможливо віднести 4/5 територій місцевих громад України, що не користуються попитом серед туристів [3, с. 262].

Підсумовуючи результати аналізу положень розділу ХІІ Податкового Кодексу України [13], варто відмітити, що серед всіх місцевих податків і зборів, які нині справляються в Україні, лише єдиний податок, збір за паркування транспорту та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності спроможні забезпечити певне зростання розмірів власних доходів місцевих бюджетів, що дозволить збільшити їм обсяги бюджетного фінансування потреб локальних бюджетів [3, с. 263].

Не дивлячись на очевидну можливість зростання питомої ваги місцевих податків та зборів у доходній базі місцевих бюджетів України, варто відмітити, що статистичні показники формування доходної бази локальних бюджетів за рахунок місцевих податкових форм демонструють незначне підвищення питомої ваги місцевих податків у доходах бюджетів вітчизняних муніципалітетів (табл. 2).

Таблиця 2.

Динаміка мобілізації місцевих податків і зборів та їх частка у доходній базі місцевих бюджетів^*

Регіон	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.	2012 р.
І. Мобілізовано місцевих податків та зборів, млн. грн :
- по Маньківському району Черкаської області	0,1	0,1	0,1	1,3	2,5
- по Черкаській області	13,3	13,3	13,4	40,2	77,4
- по Україні	820,0	808,6	819,4	2549,8	5456,9
ІІ. Частка мобілізованих місцевих податків та зборів у загальних надходженнях місцевих бюджетів, % :
- по Маньківському району Черкаської області	0,3	0,2	0,2	2,5	4,9
- по Черкаській області	1,1	1,1	0,9	2,7	5,2
- по Україні	1,4	1,4	1,2	2,9	5,4

*Складено авторами за оперативними даними Міністерства фінансів України [4],

фінансового управління Черкаської облдержадміністрації та фінансового управління Маньківської райдержадміністрації Черкаської області.

Зокрема, дані, наведені в табл. 2 показують скорочення за період 2008-2010 рр. питомої ваги місцевих податків і зборів у структурі доходів муніципальних бюджетів по Україні та по Черкаській області на 0,2 %, а по Маньківському району Черкаської області – на 0,1 %. В 2011-2012 рр., як свідчать показники таблиці 2, відбулось суттєве зростання порівняно з 2010 роком частки місцевих податків і платежів у доходній базі місцевих бюджетів як по Україні, так і по Черкаській області та Маньківському району Черкаської області.

В той же час, варто зазначити, що значна частина отриманих вітчизняними муніципалітетами місцевих податків і зборів в період 2011-2012 рр. була мобілізована за рахунок єдиного податку з суб’єктів малого підприємництва (рис. 1).

Рис. 2. Питома вага єдиного податку з суб’єктів малого підприємництва у доходах місцевих бюджетів, %^*

*Складено авторами за оперативними даними Міністерства фінансів України [4],

При цьому питома вага зазначеного податку в структурі доходів вітчизняних місцевих бюджетів порівняно з періодом 2008-2010 рр. зросла майже вдвічі.

Крім того, дані, наведені нами на рисунку 1, демонструють, що єдиний податок з суб’єктів малого підприємництва останніми роками формує переважну частину доходів локальних бюджетів, отриманих ними за рахунок місцевих податків.

Таким чином, результати проведеного дослідження продемонстрували, що місцеві податки в Україні (крім єдиного податку з суб’єктів малого бізнесу) суттєво не впливають на формування доходної бази бюджетів муніципальних громад, причиною чого, на нашу думку, є недоліки механізмів їх справляння, основним з яких є низький розмір ставок, що не дозволяє за рахунок цих платежів сформувати надійне підґрунтя для фінансування потреб місцевих громад а також виконання інших завдань і функцій органів місцевої влади і управління (рис. 1).

Поряд з цим, місцеві податки і збори повинні бути важливими інструментами місцевого самоврядування, що не лише дозволяють мобілізовувати певну частку фінансових ресурсів до муніципальних бюджетів, але й мають регулювати рівень розвитку місцевих територій [3]. В разі ж, якщо місцеве оподаткування не виконує ні фіскальних завдань, ні регулюючих функцій (стосовно регулювання розвитку місцевих територій), то, на нашу думку, його необхідно реформувати.

При цьому, як показали результати попередніх досліджень, реформуванню підлягають не лише механізми місцевих податків, які мають порівняно низьке фіскальне значення в доходах локальних бюджетів але єдиний податок з суб’єктів малого підприємництва [11, с. 86-87].

Практичними шляхами вдосконалення механізмів місцевого оподаткування в Україні, як показали результати досліджень, можуть бути наступні заходи:

− звільнення від оподаткування єдиним податком новостворених підприємств та підприємців хоча б на протязі перших трьох років їх діяльності;

− прив’язка диференційованого граничного обсягу виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, що дає право переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, до розміру мінімальної заробітної плати, або до індексу інфляції з метою її постійної актуалізації;

− запровадження диференційованих ставок єдиного податку для суб’єктів третьої-четвертої та п’ятої-шостої груп платників податків на спрощеній системі оподаткування в розрізі сум отримуваних ними доходів;

− уточнення переліку платників єдиного податку з метою недопущення використання спрощеного режиму оподаткування суб’єктів малого бізнесу у схемах оптимізації податкових виплат;

− розширення повноважень місцевих громад стосовно запровадження нових місцевих податків і зборів та їх адміністрування;

− запровадження нових місцевих зборів за збирання та утилізацію сміття;

− запровадження обов’язкових внесків на охорону здоров’я в екологічно неблагополучних районах.

Перелічені заходи зумовлять підвищення рівня самодостатності та самозабезпечення місцевих бюджетів, що відповідає вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування [7].

Висновки. Недоліки вітчизняної системи формування доходів місцевих бюджетів за рахунок місцевого оподаткування зумовлюють необхідність суттєвого вдосконалення механізмів його практичного здійснення. Шляхами вирішення зазначених проблем можуть бути реформування механізму справляння єдиного податку з суб’єктів малого бізнесу шляхом посилення його фіскальних та регулюючих властивостей а також розширення повноважень місцевих громад стосовно запровадження нових місцевих податків та їх адміністрування, запровадження нових місцевих зборів за збирання та утилізацію сміття, запровадження обов’язкових внесків на охорону здоров’я в екологічно неблагополучних районах.

Подальші наукові пошуки в зазначеному напрямі досліджень, на наше переконання, слід присвятити прогнозуванню наслідків від запровадження кожного із запропонованих нами шляхів вдосконалення чинного порядку формування доходів бюджетів місцевого рівня.

Література.

1. Бескид Й. М. Бюджетні фінансування та їх напрями. / Й. М. Бескид – Тернопіль : Карт-бланш, 2000. – 85 c.

2. Бечко П. К. Фінанси : навч. посібник / П. К. Бечко, Л. Д. Тулуш, В. П. Бечко, П. М. Боровик. – Львів: «Новий Світ - 2000». – 2011. – 345 с.

3. Боровик П. М. Посилення ролі податкових джерел фінансування сільських соціально-культурних закладів / П. М. Боровик, О. С. Тригубенко, О. В. Пересунько // Сталий розвиток економіки : Всеукраїнський науково-виробничий журнал – 2011. – № 7 (10) – С. 259-263.

4. Бюджетний моніторинг : Аналіз виконання бюджету за 2008-2012 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : // http://www.minfin.gov.ua_ budget_monitoring.html.

5. Бюджетна система : підруч. / за наук. ред. В. М. Федосова, С. І. Юрія. – К. : Центр учбов. літератури ; Тернопіль : Екон. думка, 2012. – 871 с.

6. Бюджетний Кодекс України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.profiwins.com.ua/uk/legislation/kodeks/927.html.

7. Василик О. Д. Державні фінанси України : Навчальний посібник. / О. Д. Василик – К. : Вища школа, 2004. – 685 с.

8. Європейська хартія місцевого самоврядування, ратифікована Законом України № 52/97-ВР від 15.07. 1997 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://realtymagazine.com.ua/ modules.php?op=%20modload&name=News&file=article&sid=971&%20mode=%20nested&order=0&thold=0http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 994_036.

9. Єдиний податок : в 2012 році по новому. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://minfin.com.ua/taxes/-/accent_ediniy.html.

10. Лук’яненко І. Г. Трансформація джерел доходів місцевих бюджетів / І. Г. Лук’яненко // Фінанси України. – 2004. – № 12. – С. 31-38.

11. Непочатенко О. О. Пряме оподаткування суб’єктів малого підприємництва / О. О. Непочатенко, П. М. Боровик, Б. С. Гузар // Облік і фінанси (Accounting and Finance). – 2013. – № 3(61) – С. 81-87.

12. Павлюк К. В. Оцінка стану міжбюджетних відносин в Україні / К. В. Павлюк, О. Б. Федорчук // Наука й економіка. – 2013. – № 2(30). – С. 62-66.

13. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17.

14. Прядко В. В. Проблеми формування доходної частини місцевих бюджетів та шляхи їх розв’язання / В. В. Прядко // Науковий вісник Буковинської державної фінансової академії : [зб. наук. праць]. – 2010. – Вип. 1 (18). Економічні науки. – С. 6-12.

15. Юрій С. І. Антологія бюджетного механізму : [монографія] / С. І. Юрій, В. Г. Демянишин. – Тернопіль : Економічна думка – 2001. – 250 с.

References.

1. Beskyd J. M. (2000) Biudzhetni finansuvannia ta ikh napriamy [Budgetary financing and directions], Kart-blansh, Ternopil', Ukraine.

2. Bechko P. K., Tulush L. D., Bechko V. P. and Borovyk P. M.(2011) Finansy : navch. posibnyk [Finance : a manual, ”Novyj Svit - 2000”, L'viv, Ukraine.

3. Borovyk P. M., Tryhubenko O. S. and Peresun'ko O. V. (2011) ”Strengthening of the role of tax sources of funding of rural social and cultural institutions”, Stalyj rozvytok ekonomiky : Vseukrains'kyj naukovo-vyrobnychyj zhurnal. Vol. 7 (10) – pp. 259-263.

4. Biudzhetnyj monitorynh : Analiz vykonannia biudzhetu za 2008-2012 roky (2013) ”Budget Monitoring : Analysis of the budget of 2008-2012”, available at: http://vvv.minfin.gov.ua_budget_monitoring.html (Accessed 24 October 2013).

5. Fedosov V. M., Yuriy S. I. and others. (2012) Biudzhetna systema [Fiscal System], Tsentr uchbov. Literatury. Kyiv, Ekon. Dumka, Ternopil', Ukraine.

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2011), ”The Budget Codex of Ukraine”, available at: http://vvv.profivins.tsom.ua/uk/legislation/kodeks/927.html (Accessed 24 October 2013).

7. Vasylyk O. D. (2004) Derzhavni finansy Ukrainy [Ukraine's public finances], Vyscha shkola, Kyiv, Ukraine.

8. The Verkhovna Rada of Ukraine (1997) ”European Charter of Local Self-Government”, available at: http://realtymagazine.tsom.ua/ modules.php?op=%20modload&name=Nevs&file=artitsle&sid=971&%20mode=%20nested&order=0&thold=0http://zakon1.rada.gov.ua/tsgi-bin/lavs/main.tsgi?nreg= 994_036 (Accessed 24 October 2013).

9. Yedynyj podatok : v 2012 rotsi po novomu (2012) ”The only tax: the new in 2012”, available at: http://minfin.tsom.ua/takhes/-/atstsent_ediniy.html.

10. Luk'ianenko I. H. (2004) ”Transformation of sources of revenues of local budgets”, Finansy Ukrainy, vol. 12, pp. 31-38.

11. Nepochatenko O. O., Borovyk P. M. and Huzar B. S. (2013) ”Direct taxation of small businesses”. Oblik i finansy (Atstsounting and Finantse), vol. 3(61), pp. 81-87.

12. Pavliuk K. V. and Fedorchuk O. B. (2013) ”Assessment of intergovernmental relations in Ukraine”, Nauka j ekonomika, vol. 2(30), pp. 62-66.

13. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010) ”Tax Codex of Ukraine on December 2, 2010 № 2755-VI”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/lavs/ shov/2755-17.

14. Priadko V. V. (2010) ” Problems of revenues of local budgets and the ways of solution”, Naukovyj visnyk Bukovyns'koi derzhavnoi finansovoi akademii, vol. 1(18), pp. 6-12.

15. Yurij S. I. and Demianyshyn V. H. (2001) Antolohiia biudzhetnoho mekhanizmu [Anthology of a budget mechanism], Ekonomichna dumka, Ternopil', Ukraine.

Стаття надійшла до редакції 28.11.2013 р.